Кращі часи далекобійників Вірменії

97

Tweet

президент Асоціації міжнародних перевізників Вірменії Герберт Амбарцумян

Краще часи вірменських далекобійників залишилися позаду. І конкуренція різко увечилась: зараз тільки в Вірменії працюють близько 1000 фур замість були ще кілька років тому 400. І ціни на перевезення різко впали: ще порівняно недавно перевезення вантажу з Вірменії до Москви коштувала близько 8000 доларів за одну фуру. Зараз же і за 2500 доларів вірменські автотранспортники будуть раді відвези товар. Тут ще й демпінг з боку іноземних водіїв…

Про нинішню ситуацію і проблеми вірменських транспортників, які займаються далекими автоперевезеннями, кор. «ДЕ» розмовляє з президентом Асоціації міжнародних перевізників Вірменії Гербертом Амбарцумяном. А розпочалася розмова з того, що в останні роки як вірменські, так і інші перевізники практично не користуються поромною переправою на Чорному морі, і весь транспортний потік йде через Верхній Ларс…

— На сьогоднішній день по суші возити вантажі з Вірменії до Росії і назад набагато дешевше, ніж морським поромом. Тільки за те, щоб перевезти одну фуру по Чорному морю, потрібно було платити додатково 1 500 доларів. Крім того, і чекати не доводиться в порту в черзі або погоди. Враховуючи, що 80% вантажних автомобільних перевезень у нас припадає на Росію, всі машини йдуть через Верхній Ларс.

— Нашим водіям доводиться довго чекати своєї черги на грузинсько-російському кордоні?

— Ще недавно, до загострення російсько-турецьких відносин, бувало, що стояли на Ларсі і за 10-12 днів. Тоді турецьких вантажівок було багато. Причому ще рік з невеликим тому вони йшли в Росію поромами — з турецьких портів до Новоросійська. Але потім побачили, що лише по суші дешевше, і всі рушили через Верхній Ларс. Слідом за ними й Україна перестала використовувати свій пором, і її машини стали їздити в Грузію і Вірменію тим же шляхом. Але потім відбулися загальновідомі події, потік машин через Ларс суттєво зменшився, і зараз вірменські фури дуже мало стоять там в черзі, якщо, звичайно, немає форс-мажорній ситуації.

— Крім санкцій на турецькі товари, зараз введено заборону на проїзд українських вантажівок в Росію…

— Так, і через усіх цих політичних колотнеч тепер ми проїжджаємо Ларс майже без черг. Але взимку там встають іншого роду проблеми, коли з-за снігопаду дорога закривається, і водіям доводиться проводити час в машинах, оскільки перехід не обладнаний ніякими побутовими зручностями. Ні поспати ніде, ні поїсти. Правда, добре що тепер, коли переїжджаємо на російську сторону, машини з Євразійського союзу проходять окремим коридором.

— А навпаки, з Росії в Грузію?

— Так на грузинській стороні ніколи затримок не бувало. Честь і хвала їх митникам.

— Наскільки серйозною проблемою для вірменських транспортників є демпінг зарубіжних перевізників, коли вони задешево везуть вантаж з Вірменії?

— Це серйозна проблема. Іноземний перевізник, доставивши вантаж у Вірменію, вже оплачує свій проїзд в обидва кінці і тому на зворотному шляху він може собі дозволити брати вантаж за будь-яку ціну. А для наших перевізників це сильний удар. Скажімо, відправити одну фуру до Москви коштує 2500 доларів — це обгрунтована ціна з прибутком і амортизацією. А іноземці погоджуються і за 1200 доларів і навіть 1000. І нічого вдіяти з цим ми не можемо, оскільки Вірменія — член СОТ. І взагалі, маржа вантажоперевізників постійно знижується. Наші золоті роки були до 2008-го. Тоді, наприклад, фуру коньяку везли до Москви за 8 тисяч доларів. Правда, поромом… Але тоді і машин було мало, і пором не кожен міг забронювати так, щоб не чекати по декілька днів в портах. У той час у Вірменії працювало всього близько 400 фур, зараз же ця цифра становить майже 1000, що дуже багато. Для потреб країни ті ж 400 фур були цілком достатні. Але, як у нас буває, багато хто вирішив, що це легкий і вигідний бізнес, і накупили вантажівок. Причому зараз, за 90-95% цих машин ще виплачуються кредити… Тому і прийшли до ситуації, коли вірменські транспортники радіють і 2500 доларам за рейс до Москви. Ну, а якщо кудись далі їдеш, треба добре прорахувати. А то станеться з одним з наших перевізників, який витратив на рейс в Алмату і назад через Росію 12 тис. доларів і залишився у програші.

— Скільки вірменських великовантажних автомобілів працює зараз, в зимовий сезон?

— Десь половина всього парку — близько 500. Адже січень у нас — мертвий сезон, активність починається десь з середини лютого, виходячи на пік до часу достигання фруктів — з червня по вересень і потім за зменшенням до кінця жовтня. До речі, в минулому році з-за сильної спеки абрикоси по всій Вірменії дозріли майже одночасно. І вийшло так, що близько 500 фур з вірменським абрикосом з різницею в кілька днів опинилися в Москві. А там з’ясувалося, що 500 фур — багато навіть для Москви… І вийшло, що у кого-то абрикос зіпсувався, а хтось за копійки продав.

— А яким в цілому виявився 2015 рік для вірменських автоперевізників?

— Одним з найневдаліших. Відносно добре було тільки влітку, а вже у вересні встали. І якщо порівнювати експорт коньяку і води — одних з основних статей експорту — то в 2015 році було набагато гірше, ніж в 2014-му.

— У 2014 році різко зріс експорт вірменських цигарок в Ірак і інші арабські країни. Ви змогли їх перевозити?

— Ні. Підакцизні товари нам важко везти — проблеми з дозволами. Бо все це везуть іранські машини.

— Після того, як з Ірану повністю зняли санкції, є якісь зміни?

— Сподіваємося на перспективи перевезення фруктів з Ірану до Росії.

— Є глобальні плани у вірменських перевізників?

— Треба якось дотягнути до 2018 року, коли у більшості наших перевізників закінчуються терміни погашення кредитів. Справа в тому, що більшість нашого міжнародного автопарку відповідає стандарту вихлопам Євро-3. А для того, щоб їздити в Європу, потрібні машини з Євро-5 або хоча б Євро-4. Після 2018 року сподіваюся, що хоча б частина автотранспортних підприємств Вірменії зможе закупити нові машини і переорієнтувати частину вантажопотоку на Європу. Та ж сусідня Грузія до 2008 року більшість своїх вантажів возила в Росію. Зараз же 70% грузинських фур йдуть у Європу, і їм в таких умовах набагато легше виживати.

— Днями було відкрито першу ділянку дороги Північ-Південь за напрямами Арташат-Єреван і Єреван-Аштарак. Як, на Ваш погляд, цей проект вплине на розвиток вантажоперевезень у Вірменії?

— Це чудовий проект. Чесно кажучи, такої якісної дороги я мало де бачив навіть у світі. Високошвидкісна, якісно зроблена автострада з чудовими нічним освітленням і покриттям дороги обіцяє хороші перспективи в транзитних перевезеннях вантажів з іранського порту Бендар-Аббаса в Грузію і Росію через Вірменію.

Вів бесіду Карен Арзуманян

Джерело інформації Діловий Експрес